Уряд пропонує залишити 9 податків замість 22 та передати фінанси місцевим радам

6 серпня 2014 року Концепція реформування податкової системи України ( дивись за посиланням нижче)

 http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247504310&cat_id=246711250

Вступне слово Прем'єр-міністра Арсенія Яценюка на засіданні Кабінету Міністрів України 6 серпня 2014 року

"Шановні присутні представники бізнес-асоціації, громадянського суспільства! Від імені Уряду хотів би подякувати вам за можливість сьогодні не просто почути, а побачити той план економічного зростання, який пропонує Уряд України. Ми вважаємо, що Парламент у вересні повинен прийняти Закон "Про економічне зростання", який передбачає податкову реформу , який передбачає реформу єдиного соціального внеску , який передбачає скасування податкової міліції. І це перший пакет, який необхідний для того, щоб Україна почала розвиватися.

У світі дуже багато економічних моделей. Економічна модель, яка є сьогодні в Україні, – це всім дають рибу, щоправда, риба протухла, переморожена, ще радянського зразку хек. Ми пропонуємо всім в руки дату вудочку з хорошою котушкою і з великим гачком, на який попаде велика та якісна риба.

Я не буду говорити про всю проблематику, яка є у податковій системі України. Всім відомо, ми 164-ті по рейтингу Doing Business in Ukraine, між Нігерією і ще хорошими, перспективними і економічно ефективними країнами.

У чому основна проблематика сьогодні української податкової системи? Перше – це кількість податків, друге – система адміністрування податків, третє – ставки. Тому ми пропонуємо комплексний план змін у податковій системі.

Так, у першу чергу я хотів би розпочати з кількості податків. Сьогодні в Україні існує 22 обов’язкових платежів, точніше, 22 класичних податки, які сплачують українські суб’єкти підприємницької діяльності. Уряд пропонує з 22 податків зробити тільки 9.

Тепер я хочу пройтися конкретно по кожному податку, яка буде його роль, місце і що ми скасовуємо, а що ми трансформуємо.

Що скасовується? Скасовується низка рудиментів, у першу чергу це збір за впровадження деяких видів підприємницької діяльності. Це те, що ви бачите в багатьох магазинах, на багатьох суб’єктах підприємницької діяльності висить такий папірець, написано – патент. 123 тисячі платників податку, які абсолютно неефективно використовують свій час, і ми вважаємо, що цей збір повинен бути скасований.

Скасовується збір у вигляді цільової надбавки на природний газ для споживачів усіх форм власності. Це сотні платників податків, які так само перестануть платити цей збір.

Скасовується рентна плата за транспортування нафти і газу. Скасовується збір за місця для паркування транспортних засобів. Скасовується так званий туристичний збір. І ми скасовуємо збір на виноградарство, садівництво і хмелярство.

Тепер, яка частина податків трансформується і узагальнюється? Ми якісно видозмінюємо акцизний податок. Тепер до акцизного податку будуть входити: сам класичний акцизний податок і додаткові платежі, які по своїй правовій природі прив’язані до акцизу. Тому що, що таке акциз? Це податок на розкіш. Правильно?

Тобто в рамках нового акцизного збору ми вводимо класичний податок на розкіш. Ми переводимо туди реєстрацію першого транспортного засобу. Ми переводимо туди екологічний податок з палива, і переводимо збір за цільову надбавку по тарифу за електроенергію.

Другий блок – екологічний податок. Ліквідовується збір за використання лісових ресурсів і так само переводиться в класичний екологічний податок.

Третє – рентна плата. Ви знаєте про те, що Уряд підвищив рентні платежі на найбільш прибуткові галузі української економіки – це газ і нафта, це руди і інші корисні копалини. Ми трансформуємо рентну плату і пропонуємо збір за спеціальне використання води, платe за користування надрами і збір за використання радіочастотним ресурсом України перевести в єдиний рентний платіж і встановити нову систему і базу оподаткування.

Що стосується податку на нерухоме майно і плати за землю. Ми переходимо також в класичну європейську модель, де вводиться єдиний податок – це податок на нерухоме майно, який буде передбачати як оподаткування земельних ділянок, так і нерухомості, на якій розташовані дані земельні ділянки.

І останнє – це єдиний податок, ми його залишаємо як класичний єдиний податок і при цьому переводимо фіксований сільськогосподарський податок також в систему єдиного податку.

У рамках сьогоднішньої нашої дискусії ми також презентуємо Закон "Про бюджетну децентралізацію", і я окремо хотів би зупинитися на тому, що ми передаємо значну частину фінансового ресурсу на місця. Т ому таких два базових податки як податок на нерухоме майно і, відповідно, єдиний податок, колись він називався сільськогосподарським податком, – переходить виключно в компетенцію і в бюджети місцевих територіальних громад.

Тепер хотів би з вами провести дискусію по податку на прибуток.

У рамках нашої багатомісячної роботи у нас навіть була ідея скасувати податок на прибуток взагалі, тому що сьогодні система оподаткування податку на прибуток є не що інше, як сплата цього податку за остаточним принципом. Реальний прибуток і платежі до бюджету не відповідають дійсності. Ми пропонуємо наступний підхід – те, про що говорять вже десятки років в Україні, і те, що ще ні разу так і не відбулося. Це уніфікація бухгалтерського і податкового обліку. Перевожу на просту мову – ми пропонуємо скасувати податковий облік по податку на прибуток і перевести облік сплати і нарахування податку на прибуток виключно на підставі даних бухгалтерського обліку.

При цьому буде три виключення, і я особисто вивчав досвід європейців, чи є виключення в цьому питанні. Зараз у нас різниця між податковим і бухгалтерським обліком 49 пунктів. Залишиться тільки три спеціальних регулюючих функції, які будуть впливати на нарахування податку на прибуток, – амортизація, формування резервів і фінансові операції.

І робити це повинно виключно з тієї точки зору, що, на жаль, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку дають таке широке визначення цих трьох пунктів, що всі країни, як правило, у своєму податковому обліку регулюють відповідні три категорії окремим законодавством.

Таким чином, податок на прибуток – вперше в історії України буде нараховуватися і сплачуватися виключно на базі даних бухгалтерського обліку.

Для підприємців що це ще означає, в чому в нас є проблема? У нас є проблема у віднесенні на витрати класичних витрат, які несуть будь-які суб’єкти підприємницької діяльності, але які зараз Податкова не дає можливості віднести, наприклад: відрядження, навчання, поїздки на автомобілях, тобто це те, що безпосередньо пов'язано з діяльністю суб’єкта підприємницької діяльності. Але зараз, за даними податкового обліку, це ніхто не відносить на витрати, а таким чином фіктивно завищує оподаткований дохід.

Наступний блок є дуже спірним, як і все спірне, – це реформування аграрного сектору. Ми пропонуємо на обговорення дві моделі реформування ПДВ в аграрному секторі. Перший критерій – це всі ті, у кого річний обсяг виручки не більше 20 млн. грн. Всі вони залишаються на сьогоднішній системі оподаткування податком на додану вартість, і ті, в кого не більше 3 тис. га. Всі інші переходять на загальну систему оподаткування.

Тепер, щоб ви зрозуміли, яка це кількість. Загалом це означає, що 90% всіх суб’єктів підприємницької діяльності, які працюють в аграрному секторі, залишаються на пільговій системі оподаткування, 10% переходить на загальну систему оподаткування. Ми знаємо, що є дуже серйозне аграрне лобі в стінах Парламенту, тому саме для цього ми готові до дискусії з Верховною Радою України з приводу того, яку систему сплати суб’єктами підприємницької діяльності в аграрному секторі ми вибираємо.

Окремо по АПК хотів би зазначити, що зміна системи і режиму оподаткування потягне за собою і зміну підходів у державній підтримці підприємств галузі. У наступному році, вважаю, основним елементом підтримки підприємств АПК, в першу чергу, повинна бути компенсація процентної ставки за отриманими кредитами. Це найпрозоріший і найефективніший механізм. До кінця поточного року в нас є майже 0,5 млрд. грн. на компенсацію процентних ставок, в наступному році ми передбачимо значнішу суму коштів для того, щоб для сільгосптоваровиробників компенсувати відсоткові витрати, пов'язані з залученням кредитів.

Другий блок, який стосується також податкової реформи, - це зарплати. В сі знають про те, що левова частка зарплат в Україні виплачується в конвертах. Тіньова економіка, тіньові зарплати, а потім відсутність пенсій, соціальних пільг і допомог. Так само і відсутність коштів у Державному бюджеті.

Ми провели аналіз того, яка різниця в системі оподаткування зарплат між Україною і Євросоюзом. Погляньте на ці цифри. Якщо загальне навантаження на фонд оплати праці в країнах–членах Євросоюзу складає приблизно 36%, то в Україні ця цифра сягає 55%. На 20% більше навантаження на оплату праці в Україні, ніж на набагато більш конкурентних і сильніших ринках. Це ринки ЄС.

На цьому графіку є податкове навантаження на зарплату по всіх країнах ЄС. Що ми будемо пропонувати вам?

Ми будемо пропонувати модель, і ви зараз побачите, яка передбачає те, що якісно і кардинально змінюються підходи в оподаткуванні зарплати. Є декілька варіантів, і вони виносяться на обговорення. Спробую базово пояснити.

Отже, зараз є зарплата, ми платимо два платежі: 41% єдиного соціального внеску і податок на доходи фізичних осіб ще 17%.

Що пропонуємо ми? Ми пропонуємо встановити фіксовану плату будь-якому працюючому з мінімальної зарплати, яка буде складати 41%. Все, що вище мінімальної зарплати, ми пропонуємо оподатковувати не 41%, а 15%. Майже трикратне зменшення єдиного соціального внеску. Це є одна модель.

Є й інша модель, де ми ставимо оподаткування мінімальної зарплати в розмірі 37%, зменшуємо таким чином на 4% базу, але оподатковуємо тоді не 15%, а 19% всі суми, які вищі мінімальної заробітної плати.

Можливо, це дещо складно для нефахівців, тому я спробую пояснити на простих цифрах для людини.

Погляньте, ми взяли середній розмір заробітної плати, який є в Україні, три мінімальні заробітні плати – 3 тис. 650 гривень. За діючим порядком загальна сума платежів до бюджету складає 2 тис. 162 грн. Тобто 1 тис. 467 грн. – це єдиний соціальний внесок, і 527 грн. – це податок на доходи фізичних осіб.

За моделлю, яку пропонує Уряд, з 3 тис. 650 грн. платежі до бюджету за першою і другою моделлю зменшуються практично на 700 грн., а це означає збільшення на 700 грн. відповідно доходів простих громадян.

Отже, в реформі єдиного соціального внеску наша пропозиція – оподаткування мінімальної заробітної плати за чинною ставкою, все, що вище, на рівні 15%.

У нас виникнуть дуже серйозні проблеми, шановні колеги, які пов’язані з тим, що буде провал у Пенсійному фонді і в іншому фонді, тому що якщо десь зменшується, то десь збільшується, і навпаки, якщо десь збільшується, то у когось зменшується. Таким чином Пенсійний фонд, соцстрахи і інші соціальні фонди будуть недоотримувати відповідні кошти. Тому ми пропонуємо так само зробити, як і у всіх європейських країнах, до речі тут ви можете побачити у варіантах реформування, наскільки зменшуються доходи. Погляньте, будь ласка, тут є їх 6 моделей.

Цього слайду немає, він у мене тут є. За чинною моделлю у нас надходження складають 189 млрд., за моделями двома, які ми пропонуємо на обговорення, буде 143 і 141. Тобто приблизно на 50 млрд. грн. у нас падають надходження до цільових фондів.

Що пропонуємо ми? Ми пропонуємо поступити з принципу соціальної справедливості – це змінити систему оподаткування доходів фізичних осіб. Хто заробляє більше – той платить більше. Хто заробляє менше – той платить менше.

Тобто ми легалізовуємо і детінізовуємо заробітну платню, ми втричі знімаємо навантаження на Фонд оплати праці, але ті, хто заробляють багато, ті виконують свою соціальну функцію – сплачують податки і цими податками ми скомпенсовуємо ту дірку, яка з`явиться в бюджеті для пенсій і інших соціальних виплат.

Прошу подивитися ті моделі, які ми пропонуємо в оподаткуванні доходів фізичних осіб.

По першій моделі ми пропонуємо 15% оподатковувати до 10-ти мінімальних заробітних плат, 20% – це перевищення і 25% – перевищення від 17-ти мінімальних заробітних плат. Додаткові надходження складуть близько 3,5 млрд. грн.

За іншими шістьма моделями у нас тільки різняться ставки і цифри. Тому я звертаюся до всіх підприємців – при обговоренні цього питання вибрати найбільш оптимальну модель з цих шести моделей оподаткування доходами фізичних осіб.

Також Уряд пропонує уніфікувати ставки для пасивних доходів фізичних осіб. Зараз їх дуже багато, а якщо різні ставки, то всі тікають, відповідним чином, від оподаткування.

Ми вважаємо, що до пасивних доходів повинна застосуватися одна-єдина ставка – 15%, за виключенням дивідендів, тому що на дивіденди сплачується податок на прибуток і ми не можемо допускати подвійного оподаткування. Тому на дивіденди - спеціальна процедура оподаткування.

Наступний блок, який стосується адміністрування податків. Це, власне кажучи, чому ми 164-ті в рейтингу бізнесу в світі. Податкова наша, Державна фіскальна служба пропонує змінити кардинально підходи в адмініструванні податків, тепер буде єдиний звітний період – всі звіти подаються один раз на квартал.

Друге – ми підемо шляхом зменшення кількості не тільки звітів, але і платежів.

Третє – єдине вікно подання звітності і Державна фіскальна служба введе систему єдиного вікна подання відповідної звітності.

Власне кажучи, шановні члени Уряду і шановні запрошені, це перший блок нашої податкової і економічної реформи. Ще раз резюмую: було 22 податки, стає 9, була сплата податку на прибуток по податковій звітності - ми її скасовуємо і тепер будемо як люди платити по бухгалтерській звітності. Низку податків і зборів ми реформуємо та трансформуємо і радикально покращуємо адміністрування і систему сплати податків і зборів. Що стосується єдиного соціального внеску, ми втричі зменшуємо навантаження на фонд зарплати, детінізуємо зарплати і вводимо принцип справедливого оподаткування доходів громадян. Менше заробляєш – менше платиш податків, більше заробляєш – більше платиш податків.

Як вже було сказано, в рамках нашої фінансової децентралізації ми передаємо низку податків і зборів, два базових: це податок на нерухомість і єдиний податок до місцевих бюджетів. У вівторок Урядом буде внесений законопроект про бюджетну децентралізацію. Ми звертаємося до членів Парламенту у вівторок проголосувати цей законопроект. Що він передбачає? Він передбачає передачу регіонам прав на бюджетну автономію. Хочете більше заробляти? Ви отримуєте таку можливість. Ви отримуєте інструменти у вигляді тих податків, які збираються і залишаються в місцевому бюджеті. Чим краще працюєте, тим більше заробляєте, чим гірше працюєте на місцях, тим менше заробляєте і вас виженуть, так, як ви всі у місцевих органах влади обрані. Тому коли йшла дискусія про децентралізацію влади, наша позиція була наступна: ми віддаємо повноваження, ми віддаємо ресурси, але разом з тим ми і віддаємо відповідальність.

В рамках нашого реформування є 5 блоків: бюджетна автономія, формування фінансово й економічно спроможних громад, бюджетна децентралізація, нові підходи в системі бюджетного вирівнювання і зарахування частини загальнонаціональних податків до місцевого бюджету.

Що це означає? Місцеві ради тепер самостійно будуть приймати свої бюджети, не чекаючи рішення центрального Уряду.

Друге. У Парламенті є Закон "Про об'єднання територіальних громад" . Ми не повторюємо помилок, які були зроблені десять років тому, коли адміністративно-територіальну реформу робили з-під палки і примусово. Наш закон передбачає наступне: хочете об'єднатися самостійно – об'єднуйтеся. Якщо ви об'єдналися і стали сильнішими, то у вас більше грошей, більше ресурсу і сильніша економіка. Тому ми економічно зацікавили регіони і території до об'єднання.

Третє. Частина податків, які збиралися до Державного бюджету, буде залишатися в місцевому бюджеті.

Четверте. Зараз всі кошти місцевих бюджетів обслуговуються в Казначействі і місцеві керівники нарікають на систему обслуговування. Ми готові віддати ці кошти і передати їх обслуговування в банківську систему України. Зібрали податки – розміщуйте в своєму банку, користуйтеся цими грошима, як вимагає від вас територіальна громада.

П'яте. Якщо у вас фінансово сильний і фінансово спроможний регіон і вам хтось дає кредити, приймайте самостійно рішення про залучення кредитів від міжнародних фінансових організацій. Уряд відмовляється від того, щоб контролювати і давати дозволи на отримання відповідних кредитів територіальним громадам.

Що в нас є в Парламенті і що необхідно внести? Зараз у Парламенті президентський проект внесення змін до Конституції. Уряд наполягає на необхідності внесення змін до Конституції і децентралізації влади і передачі повноважень на місця.

Друге. Сьогодні буде схвалений Закон "Про бюджетну децентралізацію". Ми звертаємося до членів Парламенту проголосувати в першому читанні на наступному тижні даний законопроект.

Третє. В Парламенті вже внесений законопроект "Про добровільне об'єднання територіальних громад". Просимо проголосувати його за основу і в цілому.

Четверте. У Парламент внесено Закон "Про засади державної регіональної політики". В рамках нашої загальної концепції по децентралізації звертаємося до Парламенту, щоб він підтримав нашу ініціативу.

П'яте. Урядом схвалено так звану реформу, яка передбачає децентралізацію в сфері будівництва. Це сумнозвісні державні архітектурно-будівельні інспекції, які стали анклавом корупції в місті Києві, ми ліквідовуємо низку повноважень і передаємо їх на місця.

І останнє. Це той законопроект, який у нас не готовий, і ми хотіли б провести широке обговорення цього питання – це закон про муніципальну міліцію. І такий законопроект повинен бути внесений в рамках в цілому реформування правоохоронної системи України.

І на останок, в рамках нашої податкової реформи, це також рішення, яке очікувала вся країна, - це створення Служби фінансових розслідувань, а точніше - це ліквідація податкової міліції України і ліквідація ще 4-х органів державної влади, які здійснюють перевірки суб’єктів підприємницької діяльності.

До Парламенту вноситься закон про ліквідацію податкової міліції і створення Служби фінансових розслідувань. Зараз у нас здійснюють перевірку суб’єктів підприємницької діяльності на предмет правильності сплати податків, це: Державна фіскальна служба - два департаменти; Департамент боротьби з відмивання доходів і підрозділи податкової міліції; Міністерство внутрішніх справ – так само два підрозділи: Головне управління по боротьбі з оргзлочинністю, а саме з економічними правопорушеннями підрозділ, і Департамент Державної служби боротьби з економічною злочинністю; і третій орган правоохоронний – це Служба безпеки України, Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки.

Ми пропонуємо ліквідувати у всіх цих органів функції, які їм не притаманні. Створити цивільну службу, а саме Службу фінансових розслідувань України. Факти щодо перевірок суб’єктів підприємницької діяльності вражаючі. Загалом протягом року тільки офіційно всі ці три монстри проводять перевірок у кількості 61 тисяча. 61 тисяча кримінальних проваджень відкривається протягом року, кожну годину 30 суб’єктів підприємницької діяльності потрапляють під перевірку і під кримінальні справи. Часу нема працювати, всі тільки з прокурорами, міліціонерами і слідчими спілкуються.

Тому ми пропонуємо ліквідувати функції у цих трьох органах, створити єдину цивільну службу і, зрештою, поставити крапку в "мзді" і хабарництві з боку правоохоронних органів по відношенню до суб`єктів підприємницької діяльності. Ми вивчили досвід Італії, Швеції, США, Польщі і Грузії, проект закону внесений, і також звертаюся до членів Парламенту з тим, щоб підтримати і проголосувати за ці законопроекти.

Тепер стосовно часових рамок. Ми беремо місяць на те, щоб обговорити нашу податкову реформу з бізнесом, з підприємцями і всією Україною. Перший пленарний тиждень вересня – остаточний проект після обговорення з країною буде внесено до Парламенту.

Наше бачення є. Ми його чітко виклали. Є альтернативне? Запропонуйте. Є кращий варіант? Покажіть. Готові до сприйняття будь-якої критики тільки разом з пропозицією – скажіть, як краще. Ми вивчили весь досвід, який є у світі, ми вважаємо, що знайшли зараз оптимальну економічну і податкову модель.

Тому до роботи. На наступному тижні ми вносимо антикорупційний пакет і також будемо звертатися до Парламенту невідкладно за нього проголосувати. Як Глава Уряду вважаю, що бюджет 2015 року повинен бути прийнятий і розрахований на новій системі оподаткування, на новому Бюджетному кодексі і на новій економічній моделі функціонування країни. Часу немає. На наступному тижні розглядаємо скасування податкової міліції і створення Служби фінансових розслідувань, новий Бюджетний кодекс. Перший тиждень вересня – повністю весь пакет економічного зростання повинен бути прийнятий українським Парламентом. Звертаюся до членів Парламенту – у відпустку підемо після того, як обереться нова Верховна Рада, а зараз є прохання повертатися до Києва, обговорювати і вносити чіткі пропозиції до нашого пакету економічного зростання".

 

Дата: 08.08.2014 / Переглядів: 588 / Комментарії - 0 шт.